Президент Зеленский наконец-то ввел в состав Координационного совета по противодействию распространения COVID-19 Председателя СБУ Ивана Баканова. Аллаху Акбар! Теперь уж точно вирус будет побежден. Лейтенант Баканов отправит «Альфу» на штурм борделей, как главных рассадников коронавируса. Заодно отжав финансовые потоки у ментов. А затем направит армию томящихся бездельем оперов на борьбу с наркотрафиком. С этой целью изъятые DEA в Украине сотни килограммов первоклассного кокаина будут пущены в розницу при помощи созданных СБУ телеграмм-каналов. А бездельные опера освоят новую профессию закладчиков. Наркомафия и проституция будут возглавлены, а значит – уничтожены. Не все ж во время карантина только Ермаку лакшери Мерседесы покупать. Ваня ведь тоже не лох, а Председатель.
А на носу уже и 25 марта – день СБУ. И дабы отметить грандиозные успехи бакановской СБУ на ниве борьбы с самогоноварением и проституцией Иван Баканов прислал в ОП представления на новые звания и должности. Итак. К званию генерал-лейтенанта представляются: генерал-майор Дублык за выдающиеся успехи в борьбе с зеленым змием (что уже отмечено известным памятником возле здания СБУ на Владимирской. А также за высокие профессиональные достижения в качестве «торпеды» и провокатора. Также к званию генерал-лейтенанта представляется генерал-майор Баранецкий. За выдающиеся успехи в деле борьбы с коронавирусом, что выразилось в феерическом спектакле в Новых Санжарах и беспрепятственном пропуске в Украину десятков тысяч «итальянских» заробитчан.
К званию генерал-майора представляются Руснак из ДКР, зампред Андрущенко, любимый зампред Баканова и его подельник, находящийся под следствием глава ГУВБ Наумов бывший смтошник Фараджев, ныне кадровик, муж певицы Бужанской, начальник аппарата головы. И некая тетка из ДКИБ, надо полагать, организующая работу хвалящих Баканова «ботов».
Что примечательно. По положению о прохождении воинской службы, эти люди должны быть на должностях соответствующих званиям – не менее одного года
И не должны быть под следствием. Как главный вэбэшник Наумов, против которого есть минимум 3 (три) уголовных производства за масштабное воровство в зоне отчуждения Чернобыльской АЭС. Но … кого это волнует, если сам нынешний Председатель Иван Баканов в свое время уныло ходил на допросы за казнокрадство?
Продолжает этот цирк еще одно представление Баканова. На назначение зампредом СБУ некой сотрудницы «95-го квартала» Хоменко Елены Владимировны. Тетя – типа маркетолог по образованию. Сейчас нардепша, «Член Комітету Верховної Ради з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва голова підкомітету з питань зовнішньоекономічних зв’язків та ефективного використання міжнародної допомоги.» Понятно, да? Будет «эффективно использовать мездународную помощь». В свете того, что сегодня Зеленский ликвидировал Центр международного сотрудничества СБУ, назначение тетки становится еще более очевидным. Но, все-таки, не хватает в руководстве СБУ Юзика. Дайте должность парню, тем более «заточка» у него вполне боевая.
Кроме того, ходят слухи о назначении зампредом некоего Волохи. Если это чувак из Броварского МРО – то хорошее контрабандное назначение. Жгите дальше. Хотя, можно ведь указы просто засекретить, чтобы не будоражить общество?))
Что еще прикольного. Оказывается, в СБУ до сих пор служит Анатолий Матиос и Олег Валендюк. Зарплату получают. Мабуть консультируют. Хотя, Зеленский вроде бы обещал снять Баканова, если он Матиоса не уволит. Но как же снять такого преданного милашку, который ежедневно на ухо Зеленскому рассказывает сплетни, половину из которых сам же и придумал? Личный психотерапевт и по совместительству глава СБУ. Понятно же, что Зеленский до сих пор не понимает что такое СБУ и нафиг она нужна. А Баканов его убеждает в том, что это та же полиция, только круче. Вот только в нынешнее трагичное время СБУ до полиции явно не дотягивает. Хотя, по идее, должна была бы и предотвращать вывоз тех же масок. Предотвращать воровство тестовых систем. Предотвращать бесконтрольных въезд в Украину зараженных граждан. Обеспечивать как сейчас «Шабак» в Израиле поиск связей зараженных граждан. Разбираться с тем, почему завод «Буревестник» не может выпускать аппараты ИВЛ и кто их может выпускать. Но нет … Приоритеты – борьба с проституцией и самогоноварением. И безумный пиар Баканова, заявляющего о том, что СБУ два или три бюджета Украины вернула … в бюджет))). Зеленскому с такими друзьями детства можно только посочувствовать. Явно до цугундера доведут. Или до российской оккупации.
О чем свидетельствует, к примеру, нынешнее состояние ключевого департамента СБУ – ДКР. Вот что пишет наш источник относительно одного из фигурантов представления Баканова на звание генерал-майора.
«Скоріш за все, призначаючи у вересні 2019 року начальником Департаменту контррозвідки СБУ Олександра Руснака, Президент України Володимир Зеленський керувався глибокою мудрістю слів – «AQUILA NON CAPTAT MUSCAS», які є лозунгом найважливішого підрозділу вітчизняної спецслужби.
Але, замість ОРЛА про якого йдеться у філософському висловлюванні, нашому гаранту в черговий раз підсунули звичайну жирну МУХУ.
Більшість офіцерів «контори», які в той чи інший спосіб мали можливість працювати з О.Руснаком вважають його безкомпромісним майстром по присвоюванню чужих результатів, своєрідним паразитом, який існує та розвивається за рахунок інших, мародером, котрий не цурається зняти «чоботи» з вбитого товариша.
Так Руснак у якості звичайної сірої маси все своє офіцерське життя проходив службу виключно у центральному апараті — Департаменті контррозвідки СБУ. Завжди панічно боявся переведення на «землю» (регіональний орган), ще більший страх викликали «біжучі» підрозділі, такі як ГУ «К» чи КЗЕ. Тому, з 2004 по 2014 він не кваплячись відточував майстерність у підвішуванні т.зв. «контррозвідувальних яєць» по лінії протидії спеціальним службам США.
Ну це зрозуміло, де ми і де США, тим більше де Руснак і де ЦРУ. Тому керівництво до його безрезультатної роботи відносилось спокійно, ніхто ніколи не переймався тим, що цей співробітник реальних особистих результатів по викриттю діяльності спецслужб США не мав. Усі його контррозвідувальні розробки були паперові, надумані та пусті. За десять років він не викрив жодного американського агента чи шпигуна. Заведені ним декілька безглуздих контррозвідувальних справ, були лише плодом його фантазії, які починалися у кабінеті та по тихому закривалися у тому ж самому кабінеті, не маючи жодного дотику до реальності. були необхідні лише для статистики (опер повинен заводити справи). Але, вже з того часу, Руснак позиціонуючи себе співробітником центрального апарату навчився паразитувати на здобутках регіональних органів, видаючи чужі результати за свої, майстерно використовуючи фразу: «мною, спільно з УСБУ в ХХХХХ області…..», так сказати «присоседелся» або «подмазался».
До речі, це легко перевірити звичайною інспекторською перевіркою, адже всі знають, що архіви, так як і рукописи — не горять.
Промайнувавши таким чином десять років, на початку 2014-го у кар’єрі Руснака відбувся стрибок. Наразі достеменно невідомо, може його вдарило током а може вночі його відвідав здоровий чорний негр, який запропонував вибрати одну з двох таблеток і він вибрав червону, в результаті почав знати кунг-фу, вміло стріляти та бачити матрицю. Але насправді все може бути набагато простіше.
Так, на завершальному етапі Революції гідності, тодішнє керівництво ДКР СБУ розуміло, що їх згодом змете вир подій, тому їм вкрай було необхідно залишити в конторі своїх людей. Беручи до уваги, що в цей період в Україні значно посилився вплив США, тому кандидатура Руснака виявилась вкрай підходящою для зростання. По-перше, незважаючи ні на що він був СВОЇМ, ніколи ніде не світився, тихенько плив за течією. По друге – він беззаперечно підходив американцям, оскільки де ще знайти такого бездару, якого не треба вербувати, підкупати чи шантажувати, він і так десять років своєю неефективною роботою по протидії їм, насправді зовсім не перешкоджав і навіть тільки сприяв у нарощуванні присутності заходу в Україні. Зрозуміло, що в очах спецслужб США Руснак є посміховиськом, але такі їх принципи роботи у країнах із високим рівнем корупції та слабкою демократією.
Тому, з початку 2014 року здобутки усього Департаменту контррозвідки СБУ почали розподіляти між визначеною кількістю «перспективних» фахівців. За основу було взято принцип, який запроваджувався при створенні образу радянського гірника Стаханова, коли на нього працювала вся зміна а результати видавали як його особисті. Пам’ятаємо з якою метою. Одним із таких Стаханових став і Руснак.
Так, приписуючи йому чужі здобутки, штучно створювався образ могутнього контррозвідника та формувався потужний послужний список.
Все це видно в деталях:
березень 2014 – достроково присвоєно звання підполковник;
травень 2014 – грамота Служби безпеки України;
червень 2014 – підвищення по посаді;
серпень 2014 –Орден Данила Галицького;
серпень 2014 – достроково присвоєно звання полковник (нонсенс, у попередньому званні він був усього п’ять місяців).
Крім того, протягом 2014 року його неодноразово заохочували персональними грошовими преміями. Коротше кажучи майже щомісяця якась бубочка.
Насправді, такий темп заохочень суперечить здоровому глузду, вимогам дисциплінарного статуту (не можна оголошувати декілька заохочень за одне й те саме досягнення) та просто совісті, якої у Руснака немає. За 2014 рік він отримав більше заохочень ніж за увесь період служби, адже протягом десяти років йому було оголошено кілька усних подяк (ну такое) та видано декілька ювілейних значків, які видають майже усім нагоди Державних свят та просто за певні періоди служби (за 5 років, за 10 років і т.д.), відслужив — получи.
Звісно багато хто скаже: у 2014 почалося ОТО, він у ньому приймав участь, героїчно воював. Так, дійсно приймав, але у якості «військового туриста», у 2014 році цілих 20 днів (кінець червня — початок липня, щоб не мерзнути і не місити багнюку), їздив по звільненим населеним пунктам Донбасу та багато фотографувався. При цьому у бойових зіткненнях участі не приймав, ворожих танків не палив, Донецький аеропорт не захищав, міста не звільняв, на відміну від звичайних мобілізованих солдат чи добровольців, яких потім часто забували не лише заохотити а просто надати пільги.
Протягом 2015 -2017 темп Стаханова не втрачався: два рази підвищили по посаді, нагородили ще одним Орденом За мужність ІІІ ступеня, медаллю за сумлінну службу, заохочувальною вогнепальною зброєю, нагрудним знаком «За доблесть», зразу після нього знаком «За відвагу», безліч грошових премій і супер приз – квартиру.
Так у 2017 році, більш за все за підказки та сприяння третіх заокеанських сил, в ДКР було створено ціле управління по протидії Росії. Тому, як колись на двобій козаки війська запорізького виставили найсильнішого, всі вже здогадались що в аналогічному сучасному випадку начальником цього управління призначили найпотужнішого Руснака, який свого часу просто душив американців, тому звісно легко поборить і росіян.
Маючи обмежене коло осіб у своєму оточенні, Руснак розставляє на керівні посади у новоствореному управлінні декількох своїх друзів-земляків та однополчанців з американського відділу здебільшого негідників, підлабузників, ледарів та алкашів, більшість з яких за кваліфікаційними вимогами навіть не могли бути призначеними на ці посади, зокрема:
НАСТЮК В.В. — заступником начальника управління, призначено у порядку виключення оскільки не мав оперативного досвіду працював у допоміжних підрозділах, поняття агент, об’єкт, явка, актив та багато інших для нього невідомі, але земляк, вмілий підлабузник, тонко відчуває настрій керівництва, зручний, завжди погоджується з думкою Руснака, легко маніпулюється преміями та дрібними преференціями;
ГАНЧУК І.В. – найбільш непорядний, негідник та брехун. Ще більший фахівець по присвоюванню чужих результатів. Позиціонує себе фінансово потужним «олігархом», нібито за межами контори побудував серйозний бізнес. Насправді мильна бульбашка, просто дружина відкрила два нелегальних ларька по торгівлі кавою за окружною у м. Вишневому та Софійській Борщагівці. При цьому Ганчук І.В. не гребує заробляти на торгівлі трафіками телефонних з’єднань, прослуховуванням комерсантів в інтересах інших комерсантів, звісно також за гроші. З 2018 року цей «олігарх», будучи на різних керівних посадах налагодив схему дрібного збагачення, зокрема примушував підлеглих виписувати грошові кошти на так званні «оперативні витрати» (дев’ятка), які насправді присвоював пояснюючи, що це потрібно для Руснака. Ці факти легко перевірити, адже як і у реформованій медицині – гроші ходять за пацієнтом, так і в СБУ – гроші ходять за агентом. Тому, якщо у фінансовій службі взяти усі звіти списання таких коштів підрозділами Ганчука за період з 2018 по т.ч., стане зрозумілим у якій сумі і якому агенту вони видавались. Потім із банку даних дізнатися яку саме цінну інформацію надав цей агент, за власне отримав державні кошти. І на сам кінець представникам внутрішньої безпеки провести зустріч з цими джерелами, установчі та контактні дані про які взяти у відповідних облікових підрозділах, запитати про отримані кошти та взагалі дізнатись чи відомо їм що вони є цінними агентами чи резидентами, яку інформацію надавали, чи знають вони хоч когось з СБУ. Ось такий собі «олігарх», впевнено стоячий на ногах, навіть незважаючи на щоденне вживання алкоголю на службі, ніхто не розуміє, як можна кожного дня бухати. А після того як за статусом у нього з’явився службовий автомобіль, то взагалі пити не перепити. Але водій вже намагається кудись перевестись, тому що не витримує такого навантаження попівночі возити «шефа» та його друзів по кабакам Києва. Знову ж таки на державному автомобілі та за державні кошти.
ГУНЬКОВСЬКИЙ С.Л. – так самий вмілий підлабузник, з самого початку із Руснаком, боїться сам себе, ботан, пише від імені Руснака статті, наукові праці, не маючи власних здобутків та сторонньої підтримки легко маніпулюється преміями та дрібними преференціями.
Взагалі, досить багато можна написати про усіх цих МУХ, які думають, що вони ОРЛИ. Таке враження, що вихідці з «американського» відділу та ті хто йде по життю з Руснаком (Примачок В.М., Кошарний А.М., Нужний І.В., Пухальський Б.В., Гриценко І.М. і т.д.) є звичайні бездарі, алкоголіки та дармоїди.
Звісно хтось скаже: це все неправда, Руснак кандидат наук, він грамотний. Так, дійсно кандидат якихось наук, але це фікція, цю роботу він провів для того, щоб хоч чимось займатися протягом десяти років служби. А взагалі, хто чув його публічні виступи, наприклад на день контррозвідки у грудні минулого року, той переконаний, що у нього є якісь психічні відхилення, нульовий словарний запас, здатен просто прочитати підготовлений текст при цьому із заїканнями та запинаннями, який же це кандидат.
Поясненням такого стану справ є те, що мало хто в Україні взагалі розуміє, що таке контррозвідка, більшість офіцерів СБУ просто боїться потрапляти служити в контррозвідку, краще в «К» чи КЗЕ, навіть Цаплієнко сказав, що взагалі до 2014 року не знав про існування такої структури. Тому Руснак може навалювати Баранецькому, Баканову, Зеленському усе, що заманеться і йому повірять.”
Вобщем, мрачная ситуация с вашим одноклассником, Владимир Александрович. Особенно в нынешний чрезвычайный период. И, боюсь, ее не спасут все ваши милые вечерние обращения. Сейчас нужно действовать, а не лицом работать. А действовать ваши одноклассники, увы, не умеют. Умеют только исполнять унылые танцы пидарасов.
Сергей Никонов, «ОРД»
25 марта. Скорбный день и могильщик СБУ Иван Баканов