Нові деталі у справі «Молота». На горезвісних мінометах заробляли соратник Януковича та депутат від БПП

618
0
6180

Міномети «Молот» на озброєнні Збройних Сил України. Фото: «Укрінформ».

Військова прокуратура влаштовує масштабну виїмку документів

6 липня в Україні, яка п’ятий рік протистоїть російській збройній агресії, стався трагічний випадок. У тилу загинули троє бійців, ще дев’ятеро постраждали. Сталось все під час військових навчань на Рівненському полігоні. Там вибухнув міномет українського виробництва «Молот».

Через десять днів після трагедії Генпрокуратура заявила про три версії вибуху:

  1. Порушення правил поводження зі зброєю (подвійне заряджання)
  2. Неякісні боєприпаси

Незадовільний технічний стан виробу, у тому числі порушення під час проектування чи недотримання технологічних вимог під час виробництва міномета.
Остання версія про можливий несправний технічний стан «Молота» найбільше зацікавила військову прокуратуру. Слідчі подалися до суду по дозволи про виїмку документів на підприємствах, які стосуються виготовлення смертоносної зброї.

Міномет «Молот», який вибухнув під час навчань на Рівненському полігоні. Фото: «Цензор».

ознайомився з кількома ухвалами Печерського райсуду Києва від 17 липня, які можуть пролити світло на загибель військових у тилу.

У ЗМІ виробником «Молота» називають ПАТ «Завод «Маяк», який належить до управління державного концерну «Укроборонпром». Це підприємство дійсно мало укладений контракт з Міноборони на поставку мінометів калібру 120 мм М120-15 «Молот» до військових частин Збройних сил. Вартість одиниці такої зброї становила майже півмільйона гривень –  483 тис. грн.

Та є одна важлива деталь: завод «Маяк» не мав достатньо обладнання та потужностей, щоб виготовити усі частини і механізми міномета. Саме тому державне підприємство уклало угоди з ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод». І саме це приватне підприємство виготовило понад 50% деталей «Молота»: ствол у зборі, поворотний, горизонтуючий та підйомний механізми, плиту опорну тощо. Контроль за виготовленням вказаних частин на Старокраматорському машинобудівному заводі здійснювали представники Міноборони (департаменту військово-технічної політики, розвитку озброєння та військової техніки) та Генштабу.

Крім цього, за дотриманням усіх норм під час виробництва мали стежити і на заводі «Маяк». Згідно з судовими ухвалами, співробітники «Маяка» здійснювали необхідні заміри деталей, складових частин, вимірювання їх параметрів, зокрема на спеціалізованому технологічному стенді, перевірялась також наявність супровідних документів до мінометів «Молот». Результати проведення вхідного контролю вносилися підприємством до журналу обліку.

Разом з тим, як наголошується у судових ухвалах, з початку використання мінометів «Молот» у підрозділах ЗСУ (тобто з 2016 року) загинуло «більше дев’яти військовослужбовців», а також значна кількість солдатів отримали важкі поранення. Це може свідчити, припускає слідство, про неналежну якість та порушення технічних вимог під час виготовленнія мінометів. За даними прокуратури: під час поставки до військової частини А4559 (смт Оржів Рівненської області) в частини мінометів виявлено технічні недоліки, а частина під час нетривалої експлуатації вийшли з ладу. Тоді було з’ясовано, що конструкторські недоліки несумісні з подальшим використанням мінометів.

Про технічні проблеми, які виникали з мінометами «Молот», багато разів говорили й волонтери. «Ми неодноразово пробували привернути увагу до цього. Експерти-металознавці стверджують, що марка сталі в стволі не відповідає технічним характеристикам, вона м‘якша, ніж це повинно бути. Для того, щоб це з‘ясувати напевно, треба елементарно провести матеріалознавчу експертизу. Але нам (волонтерам, — «Главком») сказали не лізти. Бо ми – тупі цивільні і нічого не розуміємо. Командири, які вказували Міноборони на проблеми «Молотів», мабуть, теж не розуміються», — наголосила журналістка, волонтер Ольга Решетилова.

Хто ж заробляв на «Молотах», якщо підприємства державного концерну «Укроборонпром», виявились не спроможними самостійно виробляти таку зброю?

За даними бізнес пошукового ресурсу Youcontrol, акціонерне товариство «Старокраматорський машинобудівний завод» зареєстроване у травні 1995 року. Його основною спеціалізацією є виробництво машин та обладнання для металургії. Станом на липень 2016 року завод мав двох власників. Один з них —  мешканець Краматорська Сергій Близнюк.

Сергій Близнюк. Фото з відкритих джерел

Батько цього чоловіка Анатолій Близнюк у часи президентства Віктора Януковича очолював Донецьку облдержадміністрацію і міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства. Іншим кінцевим бенефіціаром була записана Людмила Ульященко, помічник-консультант на громадських засадах нардепа від БПП Максима Єфімова. Але в е-декларації за 2017 рік, «порошенківець» і сам визнав, що має стосунок до цього промислового об’єкта. Депутат володіє 29080 акціями «Старокраматорського машинобудівного заводу» номінальною вартістю 40,7 тис. грн.

У березні 2018 року пані Ульященко вибула із числа власників «Старокраматорського машинобудівного заводу». Її місце зайняла мешканка Донецької області Олена Березюк. Також змінився й директор підприємства – під звільнення потрапив Василь Пилипенко, який на місцевих виборах-2015 балотувався до Краматорської міськради від партії «Наш край».

Максим Ефимов

За інформацією «Главкома», Печерський райсуд надав доступ військовій прокуратурі Київського гарнізону до документів, а саме – договорів ПАТ «Старокраматорський машинобудівний завод» з ПАТ «Завод «Маяк» щодо виготовлення та поставки складальних «молотів», а також розробок та виготовлення металу (сплаву) для вузлів і деталей міномета.

Паралельно прокурори  вилучать документи у ПАТ «Завод «Маяк», які пов’язані з виготовленням міномета і замовленням науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт щодо розробки цієї зброї.

Нагадаємо, президент Петро Порошенко відразу після трагедії тимчасово заборонив використовувати на навчаннях міномети «Молот» допоки не буде результатів розслідування. Вслід за цим на сайті президента зареєстрували електронну петицію щодо заборони використовувати цей міномет.

Поки ж «Молот» не використовують, головним залишатиметься питання, чи назве держава осіб, відповідальних за неякісну зброю, яка чомусь вбиває своїх, а не ворогів.

В тему: Максим Ефимов: краматорский оборотень в «Блоке Петра Порошенко». ЧАСТЬ 1

SKELET-info

24.07.2018

Материалы по теме

Нові деталі у справі «Молота». На горезвісних мінометах заробляли соратник Януковича та депутат від БПП