Именно этот вопрос возникает после появления фото о встрече Венедиктова с Песковым вскоре после визита последнего в Киев. А что такого? Ну стоят два пидора и стоят. Венедиктов за командировочными к Пескову приехал и «шкурку» принес. А вот проезжавшая мимо журналистка их так тупо попалила. Все бы ничего. Но … Есть вопросы. Журналистка ехала по новому Арбату за рулем. Увидела Пескова, перелезла на пассажирское сиденье и с телефона сделала фотку. На ходу надо полагать. И даже машины не помешали, которые стоят обычно возле перехода. Или пробка была? Но тогда куча машин должна быть справа и слева. Как то не сходится. А вот если просто стояла машина наружки, то тогда как раз сходится.
И еще момент. Журналистка, которая сделала фото – ну совсем не политическая. Художники, постмодернизм, все дела. Совсем не о политике. Скорее фото ей кто-то слил, а она хайпа ради их публиканула.
Но кто же осмелился цинковать за такими важными боярами? В контексте событий на оккупированном Донбассе, откуда ФСБ уже почти вытеснила «подгрушного» Суркова рискнем предположить, что грушники и цинковали, и слили. Потому что совсем не нужен Суркову сейчас еще какой-то альтернативный хер по Донбассу, то ли переговорщик, то ли решала. Предположение, конечно, не более. Но, думается нам, дело генерала Квачкова живет. И победа будет за ними, за «сапогами». А возможно и не победа. А гражданская война. Выиграет ли от этого Украина? Сложно строить прогнозы. Но на все воля Аллаха и крупных калибров, как говорят на Кавказе.
P.S.Кто такая журналистка Анна Монгайт.
Ганна Вікторівна Монґайт (уроджена Лошак; 9 березня 1978, Одеса, Українська РСР, СРСР) — російська журналістка та телеведуча українського походження, шеф-редактор культурного мовлення телеканалу «Дождь»[1].
| Ганна Монґайт | |
|---|---|
| Ганна Вікторівна Лошак | |
| Ім’я при народженні | Ганна Вікторівна Лошак |
| Народилася | 9 березня 1978(41 рік) Одеса, Українська РСР |
| Громадянство |   |
| Діяльність | журналіст, телеведуча |
| Володіє мовами | російська |
| Батько | Віктор Лошак |
| Мати | Марина Лошак |
Зміст
Життєпис
Народилася 9 березня 1978 в Одесі в родині журналіста Віктора Лошака та галеристки Марини Лошак[2].
Освіта
Освіта — незакінчена вища[3]. У 1995—1997 проходила навчання на телевізійному відділенні факультету журналістики МДУ, але диплом про вищу освіту так і не отримала[4].
Друкована преса
Перша замітка Анни вийшла в «Известиях», коли їй було 13 років[3][4]. Потім, на початку 1990-х ід ім’ям «Ена Лошак» Ганна працювала в «незалежній від дорослих газеті» «Дієслово».
У 16 років починає працювати в програмі «До 16 і старше» на «Першому каналі»[5]. Була шеф-редактором в програмах «Кіно + Т» та «Форма з Віктором Мізіано», що виходили на телеканалах РТР[5] та «Культура»[3].
На початку 2000-х працювала кореспондентом служби інформації телеканалу НТВ[6]. Готувала репортажі для телевізійних програм «Сьогодні», «Країна та світ» [7] та «Особистий внесок» з Олександром Герасимовим [8][9]. Також була шеф-редактором телепрограми «Все одразу!» з Петром Фадєєвим та Теклею Толстой на тому ж телеканалі.
З квітня 2005 [10] по червень 2008 [11] вела авторську програму «Про арт» на телеканалі «Культура»[12].
З 2010 спільно з Ольгою Шакіні вела програму «Музи» (з 2011 «Музи. Нагінка») на телеканалі «Дождь»[13]. регулярно пише тексти про сучасні художників для журналу Tatler[14].
З 2011 вела програми «Міністерство культури» та «Backstage».
З 2012 веде програму «Перепостмодернізм» спільно з Денисом Катаєвим, а також «Тут і зараз» на телеканалі «Дождь».
«ОРД»
Почему «спалили» Венедиктова?