Як Рябошапка «справу Порошенка» продавав

5107
0
51070
Источник: ОРД

Хочу заспокоїти прихильників 5-го президента України, збентежених повідомленням про те, що Державне бюро розслідувань зареєструвало аж 13 кримінальних проваджень, де фігурує колишній Арбітр Нації. З таким генеральним прокурором як Руслан Рябошапка Петро Порошенко може не хвилюватись за своє майбутнє, а жадібність та інтелектуальний рівень директора ДБР Романа Труби дають всі підстави сподіватись, що Роман Михайлович опиниться в Лук’янівському СІЗО значно скоріше, ніж Петро Олексійович.

 

Щоби переконатись у неймовірних професійних чеснотах нового генерального прокурора, який віднедавна особисто здійснює процесуальне керівництво в усіх резонансних провадженнях, підслідних ДБР, достатньо ознайомитись зі справою, яку Рябошапка вважає найперспективнішою для притягнення Порошенка до кримінальної відповідальності. Ще 27 червня 2019 року ДБР за заявою Михайла Добкіна зареєструвало кримінальне провадження №62019000000000945 за фактом зловживання Петром Порошенком владою: згідно з фабулою провадження, Порошенко в 2016 році своїм Указом позбавив сиріт і знедолених можливості отримати 1500 га землі в Миколаївській області. А саме: екс-президент три роки тому скасував розпорядження в.о. голови Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області Бондаренка С.В. №470-р від 12 жовтня 2012 року «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності», а також дав розрядження голові Миколаївської обласної державної адміністрації скасувати розпорядження голови Первомайської райдержадміністрації Миколаївської області Демченка Б.О., якими ці земельні ділянки були передані у власність 775 громадян. І тепер, на переконання Добкіна, Труби та Рябошапки, має бути за це покараний позбавленням волі на строк від 3 до 6 років.

  

Попервах у ДБР досить прохолодно поставились до заяви Добкіна з огляду на її абсолютну фантастичність і явну відсутність ознак злочину в діях Порошенка. Але як тільки генеральним прокурором був призначений Рябошапка, ситуація докорінно змінилась: слідчі ДБР зараз проводять обшуки та допити в цьому провадженні, судом призначені експертизи, а в Генеральній прокуратурі України під орудою Рябошапки готується підозра громадянину Порошенку, який відібрав землю в сиріт і знедолених.

Щоправда, є кілька нюансів: «сиротами та знедоленими» є син колишнього генпрокурора Артем Пшонка та його прокурорська зграя, яка в 2012 році підробила державні акти на землю й у 2013 році привезла в Миколаївську область озброєних «тітушек» у сподіванні захопити 1500 га чужої землі; усі «сироти та знедолені», окрім Пшонки-молодшого, зараз перебувають на лаві підсудних, а двоє навіть встигли отримати вироки, відсидіти по 4 роки й вже вийшли на волю. А, головне, Порошенко до цієї історії взагалі немає жодного відношення – насправді «сиріт і знедолених» позбавили ласих шматків землі автор цих рядків та народний депутат України VIII-го скликання Ігор Луценко.

Іншими словами, професійний громадський активіст Рябошапка, опинившись на посаді генерального прокурора,  замість того, щоби виявляти реальні злочини, вчинені попередньою владою, знюхався з оточенням Януковича й під машкарою «розслідування справ проти Порошенка» налагодив продаж кримінальних проваджень, які не тільки не стосуються Порошенка, але вже кілька років як направлені Генеральною прокуратурою України до суду.

Розглянемо детальніше, що ж саме Рябошапка хоче інкримінувати Порошенку і до якого скандалу призведе подальше перебування на високих посадах Рябошапки й Труби.

 «Сироти та знедолені»

18 червня 2013 року всі засоби масової інформації України облетіла звістка, що в Первомайському районі Миколаївської області озброєна банда намагалась захопити 1500 га землі, яка вже багато років перебувала в приватній власності,  та зібрати врожай ячменю. Це були землі колишнього колгоспу «Шлях Леніна», розпайовані та передані в приватну власність селянам ще далекого 1995 року. Згодом колишні колгоспники продали свої земельні сертифікати односельцям – родині Корнацьких, і ось ця земля й стала об’єктом збройного нападу, у результаті якого шестеро землеробів були поранені й десятки отримали тілесні ушкодження. Втім, землю бандитам захопити так і не вдалось.

А вже за день по тому в Інтернет-виданні «Лівий берег» вийшло розслідування майбутнього народного депутата, а на той час – журналіста, Ігоря Луценка, де розповідалось, що це були за рейдери і в який спосіб вони хотіли заволодіти чужою землею.

Оскільки двоє з нападників, що стріляли по селянах, а саме: Костянтин Стрижак та Владислав Чернишов, не тільки згодом були засуджені за це до 4 років позбавлення волі кожний, але на сьогодні вже навіть встигли відбути покарання та вийти на волю, а решта банди зараз перебуває на лаві підсудних, можна з деталями розповісти про цих, як каже директор ДБР Труба, «жертв режиму Порошенка».

Юрій Марченко

Керували бандою рейдерів тодішній начальник управління нагляду за дотриманням законів органами, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, дізнання та слідства, прокуратури Миколаївської області Юрій Марченко, якого генпрокурор Пшонка пізніше призначив заступником прокурора Хмельницької області, та його батько Микола Марченко – генерал-майор міліції у відставці, колишній начальник УМВС України в Херсонській області та колишній перший заступник ГУ МВС України в м.Києві, що на початку 2000-х років керував столичним УБОЗом. Виконавцями були голова Первомайської райдержадміністрації Борис Демченко, його перший

Борис Демченко

заступник Сергій Бондаренко, начальник відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області Валерій Шарандак та адвокат Оксана Валешинська.

Зухвалість рейдерів пояснювалась тим, що вони діяли в інтересах сина тодішнього генерального прокурора України Артема Пшонки, який попрохав голову Миколаївської обласної державної адміністрації Миколу Круглова допомогти йому заволодіти землею в селі Чаусове-2. Навіщо Пшонці-молодшому знадобилась саме земля, що належить родині Корнацьких, також неодноразово розповідалось у ЗМІ:  неподалік знаходиться гранітний кар’єр, на який наклав око Артем Вікторович. Але запаси граніту, що розроблялись, вичерпались, натомість шар граніту продовжувався під землями колишнього колгоспу «Шлях Леніна». Тоді за вказівкою сина генпрокурора Круглов доручив Демченку під контролем прокурора Марченка, який представляв інтереси родини Пшонки в регіоні, виготовити фальшиві державні акти на землю й передати земельний масив ТОВ «Партнер-Агро», спеціально зареєстрованому для цієї оборудки довіреною особою Юрія Марченка адвокатом Валешинською.

Оксана Валешинська разом з “тітушками” під час спроби рейдерського захоплення землі 18 червня 2013 року

План рейдерів був дуже простим: на початку осені 2012 року Демченко дав усне розпорядження керівникам соціальної сфери, освітніх установ і медичних закладів району терміново підшукати 775 громадян, які не реалізували право на безоплатне одержання у власність земельних ділянок для ведення селянського господарства, та забезпечити надходження до Первомайської районної державної адміністрації необхідної кількості заяв від їх імені, попередивши майбутніх заявників, що їм будуть виділені земельні ділянки, які вони зобов’язані передати ТОВ «Партнер-Агро». Одночасно Демченко наказав своєму першому заступнику Бондаренку підписати розпорядження №470-р від 12 жовтня 2012 «Про зарахування земельної ділянки в межах території Ленінської сільської ради до земель запасу державної власності», яким колишня колгоспна земля, що вже 17 років перебувала в приватній власності, оголошувалась державною власністю.

Того ж дня, виконуючи наказ Демченка, Бондаренко видав ще одне розпорядження «Про надання дозволу громадянам України на складання проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради» від 12 жовтня 2012 року №471-р, яким надав дозвіл 775 особам на складання проектів землеустрою. Після цього начальник відділу Держкомзему в Первомайському районі Миколаївської області Шарандак підписав умови відведення земельних ділянок загальною площею 1553,97 га, які знаходяться на території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області, у власність цих самих 775 громадян.

Але знайти 775 громадян, які б підписали заяви про виділення їм земельних ділянок, рейдерам не вдалось. Тоді Демченко наказав співробітникам Первомайської районної державної адміністрації самим виготовити такі заяви від імені неіснуючих людей, без зазначення адреси проживання та паспортних даних. Ці заяви виготовлялись впродовж 3 тижнів після видання розпорядження від 12 жовтня 2012 року №471-р й були зареєстровані в загальному відділі райдержадміністрації під одним реєстраційним номером вхідної кореспонденції 2042-01-35 від 5 листопада 2012 року.

  

Того ж дня, 5 листопада 2012 року, засновник і директор ТОВ «Партнер-Агро» Валешинська О.С. внесла на розрахунковий рахунок своєї фірми отримані від Марченків 200 000 гривень як безповоротну допомогу, а наступного дня ці кошти переказала на рахунок ТОВ «Будспецпроект-плюс» як плату за виготовлення проектів землеустрою щодо відведення земельних для 775 «мертвих душ». Вона ж і отримала в ТОВ «Будспецпроект-плюс» пакет документів під назвою «Проект землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність громадянам України (775 чоловік) для ведення особистого селянського господарства із земель державної власності в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області» та акти визначення меж вказаних земельних ділянок в натурі (на місцевості). Після цього Шарандак затвердив висновок №103 від 16 листопада 2012 року про погодження цього Проекту землеустрою, а Демченко видав розпорядження від 20 листопада 2012 року №523-р «Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельних ділянок у власність 775 громадянам України для ведення особистого селянського господарства в межах території Ленінської сільської ради Первомайського району Миколаївської області».

Після виготовлення землевпорядної документації, яку замовили та оплатили самі ж рейдери, Демченко наприкінці грудня 2012 року підписав державні акти, виписані на ім’я сторонніх громадян і «мертвих душ»,  на земельні ділянки, які вже 17 років перебували в приватній власності, та передав ці державні акти Валешинській, яка виготовила договори про те, що особи, на ім’я яких виписані державні акти, передають землю в оренду ТОВ «Партнер-Агро», і здала ці договори на реєстрацію Шарандаку наприкінці грудня 2012 року. Власне, у цьому й полягала основна задумка рейдерів: зареєструвати «липові» договори оренди чужих земельних ділянок до 1 січня 2013 року, оскільки 31 грудня 2012 року був останнім днем, коли таку реєстрацію могли здійснювати органи земельних ресурсів (тобто, Шарандак) – з нового року реєстрацію стали проводити державні реєстратори з занесенням даних у Державний реєстр речових прав на нерухоме майно.

Сплинуло півроку й у червні 2013 року рейдери перейшли в наступ, привізши з Києва кілька десятків озброєних «тітушек», яких раніше використовували для нападу на Окружну виборчу комісію в Шевченківському районі столиці під час парламентських виборів 2012 року. Розрахунок був простий: міліція допоможе нападникам, прокуратура області та Генеральна прокуратура України прикриє від неприємностей, а якщо почнуть волати журналісти та іноземні посольства, можна буде показати державні акти на землю, виготовлені рейдерами.

 

 

 

Одначе вийшло по-інакшому: напад бандитів селянам вдалось відбити, а невдовзі в країні помінялась влада і у 2014 році я звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про вчинення групою рейдерів у складі Пшонки В.П., Пшонки А.В., Круглова М.П., Демченка Б.О., Бондаренка С.В., Валешинської О.С. та Шарандака В.М. кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України. У наступному я звернувся до Генеральної прокуратури України з заявою про вчинення аналогічного кримінального правопорушення Марченком Ю.М. і Марченком М.М.

Оскільки йшлося про діяльність людей з оточення колишнього генпрокурора Пшонки, справу прийняло до провадження Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України, слідчі якого спочатку повідомили про підозру екс-голові Первомайської районної державної адміністрації Демченку та його першому заступникові Бондаренку, які виготовляли розпорядження про роздачу чужої землі. Демченко був оголошений у розшук і після затримання арештований ухвалою Печерського районного суду Києва та відправлений у слідчий ізолятор.

  

Водночас народний депутат Ігор Луценко направив президенту Порошенку депутатське звернення, проект якого готував я, з проханням скасувати розпорядження Демченка та Бондаренка з огляду на їх явну протиправність – ці розпорядження, видані на підставі підроблених документів, передавали землю, яка перебувала в приватній власності з середини 1990-х років, у приватну власність людям, чиє існування навіть неможливо підтвердити й заяви від імені яких були виконані рейдерами. Розглянувши депутатське звернення Луценка, з урахуванням суспільної значущості питання, яке впродовж кількох років висвітлювалось у ЗМІ, та з огляду на наявність двох вироків, якими на той час вже були засуджені члени банди рейдерів, Порошенко видав Указ Президента України від 13 квітня 2016 року №142/2016 «Про скасування рішення голови Первомайської районної державної адміністрації Миколаївської області», зробивши це на законних підставах, у межах повноважень та в спосіб, що визначені Конституцією України.

У червні 2017 року Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України направив до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017000000001070, за обвинуваченням Демченка Бориса Олександровича й Шарандака Валерія Миколайовича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України, Бондаренка Сергія Володимировича у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 367 КК України (справа №484/1926/17).  Наразі справа розглядається Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області.

У листопаді 2017 року Департамент спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України направив до Первомайського міськрайонного суду обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017000000003320, за обвинуваченням Валешинської Оксани Сергіївни у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України (справа №484/4039/17). Наразі справа розглядається Арбузинським районним судом Миколаївської області.

У січні 2019 року Управління спеціальних розслідувань Генеральної прокуратури України направило до Первомайського міськрайонного суду Миколаївської області обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до ЄРДР за №42017000000003062, за обвинуваченням Марченка Юрія Миколайовича та Марченка Миколи Миколайовича у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 191 КК України (справа №484/574/19).

 

Також підготовлене письмове повідомлення про підозру колишньому голові Миколаївської облдержадміністрації Круглову, Пшонка-молодший оголошений у розшук.

І ось тепер Рябошапка й Труба називають поплічників Пшонки-молодшого «жертвами режиму Порошенка» і обіцяють Зеленському, що найближчим часом вдягнуть на екс-президента наручники за те, що Порошенко дослухався Ігоря Луценка й скасував розпорядження голови та першого заступника голови Первомайської райдержадміністрації, видані в 2012 році в інтересах рейдерів, яких зараз судять.  А головним доказом (вдуматись тільки) мають стати документи про розпаювання в 1995 році земель колгоспу «Шлях Леніна», дозвіл на отримання яких взяли в Печерському суді слідчі ДБР під орудою генерального прокурора.

Дурість і жадібність

Зрозуміло, що «справа проти Порошенка» була замовлена рейдерами в сподіванні залякати потерпілих, у яких зараз проводяться обшуки за вказівкою Рябошапки, та показати суддям, наскільки впливовими є обвинувачені Марченки. Тож виникає природнє запитання: чи міг Рябошапка учудити подібне безплатно? Категорично ні – навіть з огляду на фактичну відсутність у нього юридичної освіти й повне нерозуміння засад кримінального процесу. Але все ж таки зовсім дурним генерального прокурора назвати не можна й він мав би замислитись, з якого дива заявником у «справі Порошенка» виступає класик сучасної філології Добкін? Звідкіля й за яку суму Михайлу Марковичу стало відомо про розпорядження голови Первомайської районної адміністрації Миколаївської області, видані в 2012 році та скасовані в 2016 році?

По-друге, Рябошапка – це професійний громадський активіст і він не міг не чути про скандал, який вибухнув у 2017 році після того, як колишній заступник генерального прокурора Столярчук намагався закрити своєю постановою кримінальне провадження відносно Валешинської, з якою  мав неодноразові зустрічі в позапроцесуальному порядку. За це Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія прокурорів своїм рішенням від 22 листопада 2017 року оголосила Столярчуку догану, підтверджену рішенням Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2019 року (справа №800/574/17). За твердженням журналістів, Столярчук і колишній генеральний, прости господи, прокурор Луценко за закриття кримінального провадження щодо Валешинської отримали щиросердну подяку від обвинуваченого Ю.Марченка й тому обставини притягнення Столярчука до дисциплінарної відповідальності та витівки Столярчука й Ю.Луценка широко висвітлювались засобами масової інформації та наразі розслідуються НАБУ в кримінальному провадженні за заявою все того ж Ігоря Луценка, а також у ДБР. До речі, кримінальні провадження відносно Столярчука та Ю.Луценка директор ДБР Труба, чиї руки ніколи не крали, вже пробував закрити, але суд зобов’язав його поновити розслідування.

 

По-третіх, це вже не перша справа, продана Рябошапкою. Точно так, наприклад, він продав справу щодо колишнього заступника голови Національного банку України часів Януковича Бориса Приходька, обвинуваченого в тому, що в січні-лютому 2019 року він взяв участь у розкраданні 2 млрд. доларів (на той час це було 250 млн. доларів) «Аграрного Фонду». 1 серпня 2014 року Приходько був арештований, а в липні 2015 року Генпрокуратура направила обвинувальний акт до суду, де тривалий час не могли приступити до розгляду справи через суперечки про територіальну підсудність та недоліки обвинувального акта. Урешті-решт справу прийняв до свого провадження Дарницький районний суд Києва, але обвинувачений Приходько, який ще в грудні 2014 року був звільнений з-під варти, на останніх парламентських виборах здобув депутатський мандат по мажоритарному округу №210 в Чернігівській області й перестав з’являтись у судових засіданнях з огляду на депутатську недоторканність. За таких обставин генеральний прокурор Рябошапка мав би негайно внести у Верховну Раду подання про зняття з Приходька депутатської недоторканності. Але Руслан Георгійович зробити це відмовився – через що, власне, обурені народні депутати й почали збір підписів про висловлення йому недовіри.

Чи інший приклад – кримінальне провадження, зареєстроване 5 березня 2019 року за фактом розкрадання службовими особами Національного антикорупційного бюро України (йдеться про директора НАБУ Ситника, його першого заступника Углаву, керівника Головного підрозділу детективів Калужинського, детектива Завгороднього й позаштатного негласного співробітника Шевченка), які допомагали сину першого заступника секретаря РНБОУ Гладковському розкрадати кошти «Укроборонпрому». Справа, в якій вже було повідомлено про підозру Завгороднєму, закрита, точніше – пропита, позаяк Ситник і Рябошапка є товаришами по пляшці.

Замість того, щоби очистити «антикорупційні органи» від хабарників на кшталт Ситника чи Углави, організувати розшук і повернення в країну активів, вкрадених очільниками попереднього режиму та конфіскувати доходи Порошенка, отримані ним від «сліпого трасту» (це можна зробити впродовж 2 тижнів без будь-якого кримінального  провадження, позаяк екс-президент порушив вимоги статті 36 Закону України «Про запобігання корупції»), Рябошапка вигадує фантастичні «справи проти Порошенка», під приводом яких намагається врятувати від тюрми рейдерів з оточення Пшонки. Тому не важко передбачити, які скандали найближчим часом  спричинить перебування Рябошапки на посаді генерального прокурора, з чим ми власне, поздоровляємо не тільки Володимира Зеленського, але й Петра Порошенка.

Володимир Бойко, ”Бойко-інформ

07.11.2019

Материалы по теме

Як Рябошапка «справу Порошенка» продавав